Тихо…дуже тихо…
Зірка в долоню скотилась сльозою…
В серці не чути крику.
Царю Всевишній, іду за Тобою
Через гори, через пустелі
У Світлий Край,
Де Небесна чека оселя,
Де Рай.
Пр-в:
Авва, Отче! Світи!
І в незнані світи
Я бажаю завжди за Тобою іти.
ІІ
Знаю, Боже, знаю,
Ти не залишиш на битій дорозі
Тих, хто зазнав відчаю –
Дотиком тихим висушиш сльози.
Через роки, тисячоліття
Хрест Твій сія –
Оживає душа від світла
Моя.
III
Вірю, Боже, вірю –
Твоя любов – передвісник миру.
Ноги від пилу сірі,
Але по серцю стікає мирро.
Ним окроплю синці збагровілі
І помолюсь…
Пред Престолом Творця у вірі
Схилюсь…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Страждущим - Александр С. Н. \\\\\\\"О, бездна богатства и премудрости и ведения Божия! Как непостижимы судьбы Его и неисследимы пути Его! \\\\\\\"(Рим.11:33) \\\\\\\"Итак страждущие по воле Божией да предадут Ему, как верному Создателю, души свои, делая добро.\\\\\\\" (1Пет.4:19) \\\\\\\"Блажен человек, который переносит искушение, потому что, быв испытан, он получит венец жизни, который обещал Господь любящим Его.\\\\\\\" (Иак.1:12)
